Политика Экономика Общество Происшествия Культура Мир Спорт В Украине В России Наука и здоровье Автолюбителям Шоу-бизнес Технологии Разное Фоторепортаж

Экономика / ЩО ЧЕКАЄ УКРАЇНУ? Російський світ. Україна (5-07-2015, 21:19)

ЧТО ЖДЕТ УКРАИНУ? У Радянському Союзі серед управлінців ходила невесела жарт, що будь-який проект або реформа в країні проходить чотири обовязкові етапи.
Етап 1 галас. На цьому етапі і політики, і фахівці, і засоби масової інформації на всі лади хвалять мудрість партії (сьогодні Президента) і у всіх фарбах розписують, як добре після цих реформ буде жити простому народу.
Етап 2 плутанина. Коли галас кінчається і починається справжня робота, то відразу стає незрозуміло, що ж необхідно робити, в якій послідовності, хто безпосередньо це будете реалізовувати в життя, і що з цього має вийти в реальності.
Етап 3 покарання невинних. Добре відомо, що від вказівок партії (Президента) до реального життя далеко як до Місяця. Тому реформи плавно перетворюються на те, що так яскраво охарактеризував екс-посол Росії в Україні Віктор Черномирдін Хотіли як краще, а вийшло як завжди.
Гроші вкладені, а результатів немає. Тому народу треба обовязково пояснити, хто в цьому винен. Зрозуміло, що високе керівництво давало правильні вказівки, але от стрілочники їх не зрозуміли і все зробили не так. Тому саме на стрілочниках і відіграється влада за свої промахи.
Етап 4 нагородження непричетних. На цьому етапі зявляється ціла юрба бажаючих будь-яким місцем відтерти істинних виконавців і стати на їх місце, отримати заповітну нагороду Особливо добре це виходить у великого начальства, яке поставило дві керівні коми у проекті і дало мудре вказівку ретельніше все опрацювати.
З тих пір практично нічого не змінилося. Тільки тепер керівні вказівки дає не партія, а вже діти тих великих начальників, які при розвалі Великої країни зуміли успішно присмоктатися до всіх тих багатств, які створювалися зусиллями, потом і кровю кількох поколінь радянських людей (яких тепер презирливо називають совками).
Нещодавно Президент України Віктор Янукович оголосив чергову програму реформ для України. Як завжди, все сказане їм добре і правильно. Вільні і незалежні журналісти і найчесніші ЗМІ відразу ж, за вже роками відпрацьованої звичкою, включилися в реалізацію 1-го етапу доводити необхідність для простого українця і країни в цілому оголошених вищою владою реформ (звичайно, не без певної критики таки демократія).
Не будемо вдаватися в саму суть цих реформ про них вже досить прокричали на всіх перехрестях. Головне в іншому в їх системності та відповідно сучасним тенденціям розвитку цивілізації. А це далеко не просто. У своїй новій книзі Революційне багатство відомий американський вчений-футуролог Елвін Тоффлер, досліджуючи процеси глобальних змін, які останнім часом відбуваються в усьому світі і, зокрема, в Індії, навів приклад висловлювання головного міністра штату Західна Бенгалія (причому комуніста) щодо подальшого розвитку штату: Сьогодні всі зрозуміли, що ми вступили в епоху, коли індустрія повинна будуватися на талантах.
Зараз у раніше відсталих країнах Азії, Близького Сходу і навіть Африки зрозуміли, що треба розвивати нові технології, щоб йти в ногу з часом. Так в 2002 р. Сінгапур став найбільшим в Азії інвестором в біотехнології.
Махатір Мохамад, колишній премєр-міністр Малайзії, поставив перед Малайзією мета до 2020 р. стати високотехнологічної країною і залучив інвестиції таких найбільших світових фірм як Майкрософт, Інтел, японської Ен-те-те, Брітіш телеком та інших.
І подібні приклади можна продовжувати досить довго.
А як же на цьому тлі виглядає Україна? Так, згідно з висновками доповіді Новий курс: реформи в Україні 2010-2015 років, підготовленого колективом НАНУ під керівництвом академіка Валерія Геєця, Україна мала 10 років падіння, внаслідок чого її ВВП знизився до 40,8%, але в наступні десять років приросту економіка ледь досягла 74,1% рівня 1990 р. Порівняно з 1991 р. реальні доходи населення спочатку знизилися до 32,9% у 1999 р., а потім зросли до 101,3% у 2008 р. Це означає, що 18 років (майже два десятиліття) з точки зору зростання доходів населення в цілому втрачено.
Більше того, зростання української економіки, який був відзначений в останні 10 років, частково відбувся за рахунок відновлення потенціалу ще радянської економіки і старих промислових потужностей.
Причому упор в рамках цієї моделі був зроблений на кількох експортних галузях (металургії, хімії, трубопровідний транспорт), а також на приплив великих іноземних інвестицій (які на практиці виявилися короткими спекулятивними капіталами) і імпорт товарів при майже повній відсутності імпорту технологій.
Однак світ за цей час вже пішов далеко вперед. І тепер ми граємо роль наздоганяючих. Тільки й ця роль нам вдається досить погано.
На сьогодні, за оцінками експертів академіка Валерія Геєця, підстави зазначеної вище моделі розвитку для України остаточно підірвані, оскільки відбулося практично повне вичерпання ресурсів і резервів радянського спадку. А той факт, що до цього додалося ще й погіршення зовнішньоекономічної конюнктури на метали і хімію, а також циклічний спад світового ринку, якісно погіршує ситуацію.
Треба якось вибиратися з тієї ями, в яку країну і її народ всі ці роки незалежності заганяла нинішня українська еліта. Питання тільки як?
Поряд з продуманою, а не конюнктурною, адміністративною реформою необхідно також змінювати стиль і методи управління, приводити їх до світового рівня. Інакше застарілі методи управління, використовувані у владних структурах, стануть (і вже стали) справжнім гальмом подальшого розвитку країни.
Старі перевірені методи за допомогою крику, кулака і якоїсь матері, вже не діють світ став іншим, а разом з ним і люди. Потрібно шукати нові методи. А для цього треба вчитися.
Тільки ви спробуйте змусити вчитися великого чиновника. Адже він вважає, що, сівши в керівне крісло знання самі собою зявляться в його голові. Однак, поки ці знання дійдуть від крісла до голови, вони дуже сильно десь губляться.
На цьому загальному тлі слід віддати належне Віктору Федоровичу Януковичу він може вчитися і робить це на відміну від багатьох його наближених.
Прикладом вдалого поєднання старої і нової системи управління сьогодні є Китай. Сучасна Китайська Народна Республіка втілює в собі дві системи: централізовану, автократичну комуністичну адміністрацію, що знаходиться цілком у владі застарілої ідеології та військових інтересів, і децентралізований економічний режим, заснований на принципі вільного ринку. Результатом є абсолютно нова геополітична модель країна як корпорація. Як і багато відомих світові корпорації, Китай переводить більшість приймають рішення органів на рівень бізнес-підрозділів напівавтономних, самоврядних економічних регіонів-штатів, які енергійно конкурують один з одним за капітал, технологію і людські ресурси (як це роблять і американські штати).
У відповідності з етикою корпорації Чунь-Хуа були посилені вимоги, пропоновані до регіональним урядам. Більшість чиновників призначається, а не обирається, але їх пости не є синекурами. Вони не тільки зобовязані забезпечити 7% економічного зростання або навіть більше (як багато членів ради керуючих корпорацій), але також повинні покращувати навколишнє середовище, будувати кращу інфраструктуру і знижувати рівень злочинності у своєму регіоні. В іншому випадку ті, хто не забезпечив виконання цільових показників щодо економічного зростання та безпеки, позбавляються своїх місць.
Щось подібне останнім часом намагається робити і Росія.
Але така економіка і державний устрій не можуть виникнути на порожньому місці. Для цього потрібні, перш за все, люди з відповідним способом мислення і бажанням зробити свою державу зручним для проживання собі, своїм дітям і онукам. Дикуна можна навчити працювати на компютері, але не можна прищепити йому державне мислення. При всіх своїх сучасних атрибутах, він все одно буде мислити рамками своєї родини і свого клану, а не інтересами і масштабами держави.
Тут в Україні повний провал. Можна констатувати, що реальних державників в країні вкрай мало. Так, згідно зі статистикою, на сьогодні тільки 44% жителів країни трудяться в економіці. Навіть у Росії цей показник більше близько 48,7%. Не кажучи вже про Німеччину, де економічно активне населення становить 56%, у Чехії 50,6%, Румунії 46,7%.
Смертність як і раніше перевищує народжуваність. Тепер українців вже не 46 мільйонів (а за неофіційними даними ще менше).
Також в Україні інтенсивно йде процес старіння населення. На сьогодні в країні налічується близько 13 млн. пенсіонерів, що в перерахунку на одного працездатного економічно активного українця становить 0,64 пенсіонера. У Німеччині цей показник дорівнює 0,4, Польщі 0,3, в Росії 0,51.
У цілому в Україні станом на 1 січня 2010 працюють 20,2% пенсіонерів від загальної їх кількості, тобто кожен пятий.
За прогнозами Інституту демографії і соціальних відносин НАН України, до 2050 року частка осіб, які досягли 65-річного віку, збільшиться майже до 25%.
Останнім часом старіння персоналу вже відчуває на собі промисловий сектор України (молодь не хоче йти на важку роботу на виробництві, до того ж ще й часто повязану з ризиком для здоровя і життя. І при цьому малооплачиваемую).
Загальносвітова тенденція кадрового ринку, яка в повній мірі працює і в Україні, повязана з переміщенням великої кількості зайнятого населення з аграрного та промислового сектору в сферу послуг. Але хто ж тоді працюватиме на заводах і фабриках, продукцією яких так славилася Україна? Хто буде робити і запускати літаки і ракети?
Раніше в який славився в усьому Радянському Союзі Харківський авіаційний інститут не можна було ввійти без пропуску. Тепер скрізь сліди руїни і запустіння. Багато промислові гіганти, якими пишався весь Радянський Союз, взагалі припинили своє існування.
Крім того, йде різкий відтік грамотних молодих кадрів за кордон. Сьогодні серед бажаючих виїхати за кордон значну кількість (до 30%) молодь у віці до 30 років, а також найбільш освічені, ділові люди.
З урахуванням державних витрат на підготовку, у разі виїзду одного фахівця з вищою освітою Україна втрачає близько 20 тис. А при виїзді фахівця з науковим ступенем ще більш значну суму (не кажучи вже про виродження генофонду нації). Крім того, що виїхав в інші країни фахівець, як правило, раніше був задіяний в Україні в будь-яких важливих дослідженнях (посередності, зазвичай виїжджають значно рідше, оскільки менш затребувані). Тому крім фахівця, Україна також втрачає великі суми від витоку передової науково-технічної інформації і пріоритет у певних областях.
Крім того, сьогодні велику проблему представляє собою і спадкоємність викладацького складу ВНЗ, оскільки саме від них багато в чому залежить рівень підготовки майбутніх фахівців.
Але що найцікавіше, при цьому кількість студентів і оступінених фахівців не надто скорочується. Тільки якість цих фахівців впало нижче плінтуса (деякі експерти, які написали не одну дисертацію за гроші, на запитання, чому вони самі не захищаються, відповідають, що не хочуть захистом в Україні псувати свій імідж).
Решта ж в країні заражені вірусом пофігізму. Згідно з опитуваннями Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, близько 42% громадян визнають, що вони могли б трудитися краще, якби при цьому збільшилася їх зарплата. Близько 8% на роботі щосили намагаються зробити якомога менше. І тільки 15% громадян країни, за їх власним думку, викладаються повністю.
Тим самим, Україна позбавляє себе майбутнього, тому що згідно з дослідженнями американських вчених, 80% здібностей до навчання, засвоєнню наукових знань передається на генному рівні.
Чого коштує для країни таке зниження інтелектуального рівня населення та його еліти яскраво свідчить плідна робота Верховної Ради.
Як визнавав свого часу міністр юстиції Олександр Лавринович, дві третини ухвалених Верховною Радою законів вельми низької якості. Найчастіше вони суперечать Конституції і вже діючих законів.
Прийняті парламентом зміни до 560 базових законів призводить до значних правових перекосів з вельми нехорошими для держави наслідками втрат державної власності, міжнародних скандалів і т.п. І при цьому ніхто не несе ніякої відповідальності.
Крім того, такий рівень підготовки законодавчих актів завдає шкоди не тільки економіці країни, її міжнародному іміджу, а й сприяє розширенню корупції, оскільки дозволяє чиновникам приймати різні рішення з аналогічних питань користуючись протиріччями в законах.
Примітка: свого часу була пропозиція створити незалежну постійно діючу комісію з перевірки прийнятих ВР законів на відповідність Конституції і базовим законам. За результатами висновків цієї комісії, ті з політичних сил, які лобіювали або пропонували суперечливий закон, повинні компенсувати завдані державі збитки.
Зрозуміло, що така пропозиція не пройшла.
У цьому звязку, велику користь принесло б періодичне видання, наприклад, при Юридичній газеті рубрики Навмисно не придумаєш, в якій би друкувалися ляпи, допущені народними депутатами при прийнятті законів. Таке видання змусило б законодавців відповідальніше ставитися до своїх обовязків і підвищувати свій професійний рівень.

Але поки ми маємо те, що маємо. Політична та бізнес-еліта України перетворилася на закриту касту, яка стрімко деградує. А країна задихається без свіжої крові політиків і бізнесменів нової формації.
Крім того, така кастовість прирікає країну на жалюгідне існування в якості придатка навіть не індустріально розвинених держав, а країн третього світу, які прагнуть вирватися на широку дорогу світової цивілізації.
У цьому звязку було б доцільно в якому-небудь Східному регіоні створити центр з підготовки молодих політиків і бізнесменів (з відповідною програмою навчання та ідеологією). А після випуску просувати цю перспективну молодь до органів центральної та місцевої державної влади, громадські та політичні структури і організації України.
Що стосується 4-го етапу нагородження непричетних, то в країні вже давно намітився дивний парадокс Україна сповнена героїв, яким молодь не хоче наслідувати. Державні нагороди втратили свою привабливість як знак відмінності і пошани. На них дивляться тільки утилітарно а скільки грошей і привілеїв за них можна отримати.
Таким чином, можна зробити висновок, що хоча реформи і необхідні, треба починати насамперед з людини, яка ці реформи втілюватиме в життя. Тільки якщо більшість громадян України сприймуть гасло відродження країни як свою особисту справу, Україна ще може стати нарівні з передовими державами світу. Інакше країна приречена тягнути вельми жалюгідне існування і заздрити більш удачливим сусідам.

Давидов Ігор Юрійович, аналітик

P.S. Якщо стаття була Вам корисна, поділіться будь ласка їй в соціальних мережах, понатискайте на кнопочки нижче.

Написал - admin

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
• Популярное
• Обзоры
Пьяный австралиец покатался на крокодиле Пяний кураж - він і в Австралії пяний кураж. Коли Майкла Ньюмана з містечка Брум виставили з бару за надмірне спяніння, він не знайшов нічого кращого, ніж відправитися в невеликий зоосад для рептилій.
В Сети появился постер к новому фильму с Сашей Грей Опубліковано перший постер фільму трилера про високі технології Відкриті вікна, в якому знялася колишня порноактриса Саша Грей.
Перший канал довів до сліз відому виконавицю Альону Свиридову. Що сталося, співачка детально розповіла у своєму блозі.
Група Іванушки дала один з перших концертів з Кирилом Туриченко. Деякі пісні хлопці співають в колишньому складі, а деякі вчотирьох. За словами Кирила Андрєєва, ставлення прихильниць поки ніяк не змінилося у звязку з приходом нового учасника. Поки я ще не відчув якихось серйозних змін. Визнання я отримав вже давно, адже до приходу в групу випустив кілька сольних альбомів, брав участь у мюзиклах, відомих музичних проектах, говорить Кирило Туриченко в інтервю 7Д.
• Опрос
Какие новости вам нравятся
Политика
Экономика
Общество
Происшествия
Культура
Мир
Спорт
В Украине
В России
Наука и здоровье
Автолюбителям
Шоу-бизнес
Технологии
Фоторепортаж


Показать все опросы

• Личный кабинет
Имя: (регистрация?) Пароль (забыл?):
• Календарь
«    Октябрь 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031 
Фоторепортаж Смотри в прямом эфире

Трагедия на дороге На південному заході Москви дрібна аварія завершив великий трагедією.

Вооружённый налёт в маске вампира У четвер стали відомі подробиці збройного нальоту на Ощадбанк в Орєхово-Зуєва.
Дикий рынок жилья У Москві почалися масові рейди з виявлення квартир, які здаються в оренду нелегально. Таких, за офіційними даними, в місті не менше 300 тисяч.

Экстремальный маршрут В Москве розшукують людей, Які влаштуван стріляніну по рейсових автобусів в Північно-Західному окрузі. З четверга пошкоджено Вже Чотири машини.

Двухэтажный тест-драйв На цьом тижні по Москве почнут курсуваті двоповерхові автобуси - їх пасажирами стануть туристи. Найпопулярніші кордоном екскурсійній вид транспорту до століці России добірався насилу

Происшествия Живая лента всего мира
В Москве пожарный автомобиль сбил пешехода Аварія сталася на перехресті Сходнеской і Нелідовской вулиць.
В Москве столкнулись 8 автомобилей: четверо пострадавших Близько 7:20 в поліцію надійшло повідомлення про ДТП за адресою Ленінградське шосе, будинок 88.
На Буковине пьянка закончилась убийством

Двоє гостей посварилися і один схопився за ніж
На Буковине иностранцы воровали деньги из американского банка
підробленімі картками знімалі гроші з банкоматів